конституційний

I -а, -е.

Стос. до конституції (див. конституція I). Конституційний закон. || Який ґрунтується на конституції. Конституційний лад. Конституційне звернення.

••

Конституці́йна асамбле́я — одна з назв установчих зборів.

Конституці́йна мона́рхія — державний лад, за якого влада монарха обмежена конституцією.

Конституці́йна ска́рга — один із процесуальних заходів захисту конституційних прав і свобод громадян.

Конституці́йна уго́да — у ряді країн одне із джерел конституційного права, різновид правового звичая.

Конституці́йне пра́во — правове положення громадян та їх взаємовідносини з державою.

Конституці́йні правопору́шення (делі́кт) — правопорушення, пов'язані із забезпеченням дотримання конституції державними органами, перш за все парламентом.

Конституці́йний зако́н — у ряді країн – одне з головних джерел конституційного права.

Конституці́йний лад — система соціальних, економічних та політико-правових відносин, які встановлюються та охороняються конституцією.

Конституці́йний суд — спеціальний судовий орган, на якого покладено контроль за дотриманням конституції, за відповідність їй усіх інших нормативних актів.

II -а, -е.

Прикм. до конституція II.